Минулого тижня чимало наших співвітчизників, яким не байдужа доля української мови, пережили справжній культурний шок. Його причиною стала розтиражована багатьма ЗМІ заява міністра культури Миколи Кулиняка про скасування наказу Міністерства культури і туризму України від 18 січня 2008 року «Про дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів», у народі більше знаного як наказ про обов’язковий український дубляж. Насправді виявилося, що його дію було не скасовано, а призупинено… ще з початку цього літа. Таким чином, уже кілька місяців українські прокатники мають повне право транслювати фільми російською, польською, угорською чи корейською мовами. Звісно, дотримуючись певних умов. Проте про все по черзі.
Вчора й позавчора телефон не вмовкав. Дзвонили знайомі, які спішили повідомити новину про “Український дубляж скасовано” і питали (я – один із активістів громадянської ініціативи “Кіно-Переклад”), що робити далі. Дізнавшись про подробиці у своїїх колег, відповідаю:)
Те, що повідомив міністр культури Кулиняк, не є чимось новим. За такими правилами ринок діє вже чотири місяці, і те, що журналісти не хотіли вдаватися у деталі, свідчить тільки про їхнє бажання сприймати ситуацію однобоко – “скасовано/не скасовано” і небажання розбиратися.
Якщо не вдаватися в юридичні ньюанси, ситуація виглядає так.
Лідер партії «За Україну!» В’ячеслав Кириленко вимагає від Міністра культури і туризму Михайла Кулиняка відмовитися від ініціювання рішень Кабінету Міністрів чи очолюваного ним міністерства, спрямованих на перегляд існуючого порядку дублювання, озвучення, субтитрування іноземних фільмів,
Про це йдеться в депутатському зверненні В’ячеслава Кириленка до міністра культури.
Сьогодні кожний третій фільм йде російською. Азаров вимагає негайно покінчити з україномовним дубляжем
“По словам источника в Кабмине, – пише регіоналнішер беобахтер “Сегодня”, – Николай Азаров требует решения вопроса с возвращением русского дубляжа в кинотеатры в кратчайшие сроки и уже высказывает недовольство его затягиванием”.
Орган ПР повідомляє, що народні депутати Олег Царьов та Ірина Бережна підготували… постанову Кабміну (чому не Мінкульт -?), згідно яким буде відновлено дублювання західних фільмів російською. Але україножерам і цього замало: вони обурюються тим, що зазначена постанова вимагає, аби дубляж хай і російською, але відбувався в Україні. Борці з українською мовою вимагають, щоб дубльовані російською фільмокопії завозилися із Росії, відтак очевидно, що їх більше цікавить поглинання українського ринку російським, а не права російськомовних громадян, які в галузі кіно й без того непогано захищені.
Звертаємось до Вас не лише як до гаранта Конституції, а й до людини, на яку покладена почесна місія гарантувати безперешкодність розвитку української культури, всіх сфер інтелектуального життя українського народу. З великим жалем маємо констатувати, що сьогодні абсолютно безвідповідальними діями окремих політиків та посадовців поставлено на межу знищення справжній культурницький здобуток останніх років — український дубляж. Український не лише за мовною ознакою, але й за належністю до країни, де його було створено, країни, громадянами якої ми всі маємо честь бути.
Сьогодні можна з упевненістю говорити, що український дубляж став справжнім інтелектуальним здобутком. Причому це спільний інтелектуальний здобуток, як україномовних, так і російськомовних громадян нашої країни — артистів, режисерів, перекладачів, які працювали над його створенням, а також глядачів, що в усіх куточках нашої країни сказали українському дубляжу „так“, масово відвідуючи кінотеатри. Проте тепер цей здобуток хочуть знищити.
Як ми вже зазначали, сьогодні невеличкою групою осіб провадяться абсурдні дії по скасуванню дубляжу, зокрема розв’язана масова кампанія з його дискредитації. Причому наводяться абсолютно надумані факти про нібито зменшення кількості глядачів та закриття кінотеатрів. У зв’язку з цим хочемо вас проінформувати, що після рішення Конституційного Суду про переклад іноземних фільмів українською мовою спостерігалось стале зростання кількості глядачів, які прийшли в українські кінотеатри. Так, в 2009 році кількість глядачів у порівнянні з попереднім роком зросла на 15%, з початку цього року відвідуваність кінотеатрів зросла вже на 19%. Лише за останній час нове обладнання, в тому числі для перегляду фільмів у форматі 3D, було встановлено у 40 кінотеатрах. Безпідставними є також твердження про порушення конституційних прав російськомовних громадян. Адже фільми російського виробництва, які демонструються з оригінальним російським звуковим супроводом, займають не менше 30% українського кіноринку.
Сьогодні також ні для кого не секрет, що українське кіновиробництво перебуває в край занедбаному стані. В цих умовах саме дубляж став тою школою для молодих акторів, якої вони були позбавлені через відсутність повноцінної української кіноіндустрії. А в умовах малобюджетності українських театрів, загалом роботи українських митців, насамперед артистів, дублювання стало для них досить суттєвою матеріальною допомогою. Не забуваймо, що у процесі підготовки дубляжу одного фільму бере участь команда з 10-15 акторів, режисера, помічника режисера, перекладача та інших. А таких фільмів у рік виходить сотні. З огляду на все вище наведене, просимо Вас, Пане Президенте, втрутитись в ситуацію і не допустити знищення не лише галузі, яка найбільш динамічно розвивається в сьогоднішній Україні, а й значного інтелектуального здобутку, яким є український дубляж.
Богдан Бенюк — актор;
Богдан Жолдак — драматург;
Олексій Хостікоєв – актор;
Кость Лінартович — режисер;
Василь Баша — актор;
Василь Мазур — актор;
Наталя Сумська — акторка;
Олег Стальчук — актор;
Сашко Положинський — лідер гурту „Тартак“;
Ірена Карпа — лідер гурту „QARPA“;
Сергій Фоменко — лідер гурту „Мандри“;
Дмитро Добрий-Вечір — керівник гурту „Вій“;
Віктор Морозов — співак, музикант, перекладач;
Анатолій Дністровий — письменник;
Людмила Таран — поетеса, критик, журналіст;
Володимир Даниленко — письменник;
Лариса Денисенко — письменниця;
Учасники гуртів „Крихітка“, „Флайzzzа“, „РОЛЛІКС“, „Гайдамаки“, „МAD HEADS ХL“.
В маниакальном стремлении выкорчевать все то немногое хорошее, что принесло стране правление Ющенко, новая власть впадает в привычный эпический маразм.
Давно подмечено, что больше всего публика любит порассуждать о том, в чем ни грамма не смыслит. У политиков эта черта обретает масштабы поистине героические: как же, он ведь самый умный, во всем разбирается, а как иначе интересы народа представлять? Причем мысль о том, чтобы проверить или уточнить хоть что-нибудь о предмете, о коем вещаешь, в политическом мозгу даже не возникает – классический пример принципа «що не дочує – то добреше». Касается эта болезнь как оппозиции, так и, само собой, власти. Нынешней власти в первую очередь: трепаться о чем-то надо, а читать они, болезные, вообще не приучены. Причем ладно уже читать – но эти деятели умудряются пороть невообразимую чушь даже в такой массовой сфере, как кино!
Екс-голова Державної служби кінематографії Ганна Чміль заявляє, що вирішила звільнитися із займаної посади, так як не бажала «плазувати назад» в питанні україномовного дубляжу кінофільмів.
Про це вона сказала Офіційному сайту «За Україну!».
Беззаперечне лідерство посідає Вадим Колесніченко, далі йдуть Ірина Бережна, Дмитро Табачник, Олексій Костусєв і, на жаль, віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко…
Ті самі 15 осіб, які вчора проводили під Верховною Радою акцію
, сьогодні були помічені біля УНІАН, але вже без шапок, а з загримованими обличчями.
Вони проводили акцію на захист українського кінодубляжу, обов’язковість якого
нинішня влада. Учасники акції билися об стіну чиновницького антиукраїнства та небажання сприймати аргументи, пантомімою зображували людей, які говорять, але їх не розуміє публіка, беззвучно співали пісні й всіляко намагалися показати, що українці мають право дивитися у власній державі кіно й мультики рідною, а не іноземною мовою й розуміти, що їм показують та розповідають.
Також вони розповсюджували серед перехожих і журналістів прес-реліз ініціативи «Кіно-Переклад». Де переконливо доводилася необхідність збереження обов’язковості українського дубляжу іноземної кінопродукції.
В цей самий час в УНІАН проходила прес-конференція на тему: «Дубляж українською: чому його хочуть скасувати? Міфи і правда про кінопереклад». Під час заходу була дана вичерпна відповідь від безпосередніх учасників дублювання на такі питання: Як працює ринок кінодубляжу в Україні? Скільки коштує дубляж і хто насправді за нього платить? Якими законами регулюється ринок і чи можна їх змінити? Кому вигідна відміна українського дубляжу? Правові та економічні наслідки такої відміни тощо. В прес-конференції брали участь піонер режисури дубляжу в Україні Кость Лінартович, актор-озвучувач і музикант Олег Скрипка, провідний перекладач Федір Сидорук, адвокат Орест Данилевич, активіст громадянської ініціативи “Кіно-Переклад” Павло Солодько.
Фахівці кінодубляжу вважають безпідставною ініціативу уряду відмінити обов’язкове дублювання іноземних фільмів українською мовою.
Про це вони повідомили на прес-конференції в УНІАН.
Режисер кінодубляжу Кость ЛІНАРТОВИЧ
спростував заяви деяких політиків про нібито низьку якість дублювання фільмів українською мовою. За словами режисера, навіть його російські колеги визнають, що український дубляж є якіснішим за російський. “Тому що у них це вал, а у нас інші підходи”, – сказав він.
К.ЛІНАРТОВИЧ також зауважив, що вимоги до якості дубляжу в Україні є дуже високими, наприклад, під час вибору дублера відбувається кастинг, за результатами якого виконавця обирають з трьох-чотирьох претендентів. Усього, за словами К.ЛІНАРТОВИЧА, у процесі підготовки дубляжу одного фільму бере участь команда з 10-15 акторів, режисера, помічника режисера, перекладача та інших. Усе це робиться з метою забезпечити необхідну якість, зауважив режисер. “Це колосальна і виснажлива робота”, – сказав він.
Перекладач Федір СИДОРУК
зазначив, що кожен фільм у процесі дубляжу проходить декілька ступенів контролю. “Я не можу займатись самодіяльністю, я маю узгоджувати все, що роблю”, – сказав він. Перекладач наголосив, що кіновиробники зацікавлені, аби дубляж їхньої продукції був якнайвищої якості, що у свою чергу забезпечить успіх стрічки в прокаті.
Музикант Олег СКРИПКА
заявив, що у разі відміни положення про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою громадян позбавляють права дивитись кіно рідною мовою. “Якщо мене, моє право не поважають, я не буду ходити в кіно”, – сказав він.
У разі ухвалення такого рішення О.СКРИПКА закликав усіх українців висловити свій протест і не ходити в кінотеатри на фільми, які не будуть дубльовані рідною мовою.
Він також висловив готовність, маючи відповідний досвід, безкоштовно взяти участь у процесі дублювання окремих фільмів українською для подальшого їх розповсюдження в Інтернеті. “Це не буде так потужно, але це буде альтернативою для тих, хто хоче дивитись кіно рідною мовою”, – сказав О.СКРИПКА.
Активіст громадської ініціативи “Кіно-Переклад” Андрій ГАРАСИМ
навів данні Міжнародної асоціації виробників та дистриб’юторів фільмів Motion Picture Association (МPA), згідно з якими українські кінотеатри у 2009 р. відвідало майже 15 млн. глядачів – на 15% більше, ніж у попередньому році. За минулий рік касові збори від прокату фільмів в Україні, за даними MPA, зросли на 37% – до 420 млн. грн.
З початку цього року відвідуваність українських кінотеатрів продовжувала зростати і станом на 24 квітня 2010 р. у кінотеатрах побувало близько 6 млн. глядачів, що на 19% більше, ніж за відповідний період минулого року. Зростання надходжень від кінопрокату за неповних чотири місяця цього року становило 213 млн. грн., що на 58% більше, ніж у 2009 році.
А.ГАРАСИМ також зазначив, що збільшення касових зборів від кінопрокату відбувалось безперервно, починаючи з часу прийняття перших законодавчих актів щодо дублювання іноземних фільмів українською. Зокрема, у 2007 р. касові збори від кінопрокату становили 313 млн. грн., у 2008 р. – 355 млн. грн.
За словами іншого
активіста “Кіно-Переклада” Павла СОЛОДЬКА
, за дубляж фільму платить студія-виробник (мейджор). Дубляж одного фільму в середньому коштує 25 тис. доларів. Минулого року мейджори показали в Україні 68 фільмів. “Це 14 млн. грн., які залишилися в Україні. З них платилися зарплати сотням людей. З них платилися податки у держбюджет”, – зазначив П.СОЛОДЬКО.
Він також спростував інформацію про закриття кінотеатрів через показ фільмів, дубльованих українською. За словами П.СОЛОДЬКА, на сьогодні українські кінотеатри повним ходом переоснащуються новим обладнанням. Лише за останній час нове обладнання, в тому числі для перегляду фільмів у форматі 3D, було встановлено у 40 кінотеатрах.
Як повідомляв УНІАН,
віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Володимир СЕМИНОЖЕНКО
доручив Міністерству культури та туризму розглянути законність наказу цього міністерства від 18 січня 2008 р. щодо обов’язковості дублювання фільмів українською мовою. Віце-прем’єр-міністр також не виключив можливості скасування цього наказу у разі визнання його таким, що суперечить нормам українського законодавства.
Водночас, на думку
адвоката Ореста ДАНИЛЕВИЧА
, наказ Міністерства культури і туризму від 18 січня 2008 р. спрямований на встановлення певних технічних вимог до фільмокопій та правил розповсюдження фільмів, а отже не виходить за межі компетенції Мінкульту, визначеної першою частиною статті 14 Закону України „Про кінематографію”.
Він також додав, що згадана норма наказу повністю відтворює зміст постанови Кабінету міністрів України від 16 січня 2006 року, яка була визнана Вищим адміністративним судом України такою, що відповідає законодавству України.
